Бакен — Тлумачний словник української мови

Бакен, а, ч. плавучий навігаційний знак на якорі (уночі зі світлом), який позначає найзручніший водний шлях для плавання суден та небезпечні місця на ріках, озерах, затоках і т. ін.

Бакенний, Бакенник.

Бакенбарди, -ів, мн. (одн. Бакенбарда, -и, ж.) борода від скронь уздовж щік до виголеного підборіддя.

Баки1.