Байдужий — Тлумачний словник української мови

Байдужий, -а, -е.

1. який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення; який виражає незацікавленість. • байдужний рідше, Індиферентний, Апатичний, Збайдужілий.

2. який не виявляє співчуття. • нечулий, Нечутливий, Нечутний.

3. який не відчуває закоханості, ваблення до когось. • безпристрасний, Холодний.

Байдужісінький, Байдужість, Байдужіти, Байдужний, Байдужність, присл. Байдужісінько, Байдужно, Байдуже, Байдужки, Байдужо.

4. який не викликає до себе інтересу. • нецікавий.

Байдужісінький, присл. Байдужісінько.

5. спец. який не піддається жодному впливу. • індиферентний.