Байда — Тлумачний словник української мови

БАЙДА, і, ч. і ж., рідко; у зверт. байдо. безтурботна людина, яка любить весело проводити час, часто із уживанням алкогольних напоїв.

  • Гульвіса, гуляка, гультяй, гольтіпака, гультіпака.

— див. байдикувати.

— бійди бити — те саме, що байдики бити [див. байдики].