Атмосфера — Тлумачний словник української мови

Атмосфера, і, ж.

1. газоподібна оболонка землі та деяких інших небесних тіл.

Атмосферний.

2. розм. невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають живі організми.

Повітря.

3. перен. умови довкілля, обстановка, породжувані соціальним становищем, колективом, родиною і т. ін.

Атмосфера згущується над ким, навколо кого — кому-небудь загрожує небезпека, чиєсь становище погіршується.

4. фіз., техн. одиниця вимірювання тиску, яка дорівнює тискові ртутного стовпа заввишки 760 мм або приблизно 10 м водяного стовпа, 1 бар.

Атмосферний.