Аскетизм — Тлумачний словник української мови

Аскетизм, -у, ч.

1. спосіб життя, якому властиві добровільна відмова від життєвих благ та задоволень, крайнє обмеження життєвих потреб.

2. релігійне подвижництво, що полягає у зреченні радощів життя, відлюдництві для досягнення моральної і духовної досконалості.

Аскет, Аскетичний, присл. Аскетично.