Асиміляція — Тлумачний словник української мови

Асиміляція, -ї, ж.

1. дія за 1 знач. Асимілювати.

Уподібнення.

— див. асимілювати у 1 знач.

2. біол. процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин.

Аналолізм.

Асимілювати, Асимілюватися.

3. лінгв. зміна звука, який стає за певними якостями подібним до суміжного, близького звука під його впливом.

Уподібнення.

Асимілятивний, Асиміляційний, Асимілювати, Асимілюватися.

4. злиття одного народу з іншим унаслідок засвоєння його мови, культури, національних ознак.

Асимілятор, Асиміляторство, Асиміляторський, Асиміляційний.