Аргумент — Тлумачний словник української мови

Аргумент, у, ч.

1. книжн. певне міркування або факт, що наводиться для обґрунтування істинності чогось.

— дбвід, дбказ, підтвердження, свідчення.

Аргументувати, Аргументування, Аргументований, Аргументованість, Аргументація, присл. Аргументовано.

2. мат. незалежна змінна величина, від зміни якої залежить зміна функції.