Анархія — Тлумачний словник української мови

Анархія, -ї, ж.

1. стан суспільства, в якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов'язкових норм поведінки. — безвладдя.

2. перен. відсутність організованості в чому-небудь. — неорганізованість.

— див. анархізм.