Аналогія — Тлумачний словник української мови

Аналогія, -ї, ж.

1. Подібність, схожість, відповідність у чому-не-будь між предметами, явищами, поняттями, які загалом є різними.

— аналог, аналогічний, аналогічність, присл. аналогічно.

2. лот. Висновок, зроблений на підставі схожості, подібності в чому-не-будь предметів, явищ, понять.

3. лінгв. Вплив одних елементів мови на інші однорідні чи споріднені з ними, унаслідок чого елементи змінюються за зразком продуктивніших, впливовіших.

4. біол. Схожість органів за функціями в організмі.

5. юр. Розв'язання судом якогось випадку, безпосередньо не врегульованого законом, шляхом застосування правової норми, яка регулює схожі за характером відношення, або на підставі загальних правових принципів.