Академізм, у, ч.
1. Суто теоретичне спрямування наукової роботи й навчання, відірваність їх від практики, від вимог життя.
2. Напрям у образотворчому мистецтві, який ґрунтувався на догматичному наслідуванні канонів, зовнішніх форм античного та ренесансного мистецтва і протистояв реалістичному мистецтву.
3. Сукупність традиційних правил, прийомів, узвичаєних у мистецтві, літературі, спорті і т. ін.
— академічний.
Академізм в інших словниках
| Академізм — Великий тлумачний словник сучасної української мови |