Азбука, -и, ж.
1. сукупність літер якої-небудь писемності, розташованих у встановленому порядку. • алфавіт, абетка.
— Азбучний.
2. книжка для початкового навчання грамоти. • буквар.
3. перен. основні, найпростіші положення чого-небудь; сукупність найважливіших відомостей із певної галузі науки. • основи, абетка, ази.
— Азбучний.
— А азбука мбрзе — система умовних знаків для передання літер на телеграфному апараті.
— Нотна азбука — сукупність нотних знаків, які використовуються для зображення музичних звуків.