Ад'юнкт — Тлумачний словник української мови

Ад'юнкт, а, у.; узверт. ад'юнкте.

1. особа, що навчається в ад'юнктурі, готується до викладацької діяльності у військових академіях.

— ад'юнктура.

2. особа, що обіймає молодшу наукову посаду в науковій установі, помітник академіка або професора (у деяких країнах західної Європи).