Адвокат — Тлумачний словник української мови

Адвокат, а, ч.

1. юрист, який веде чиюсь судову справу, захищає обвинуваченого на суді, а також консультує з правових питань. захисник, оборонець.

— адвокатство, адвокатура, адвокатський, адвокатувати, адвокатування.

2. перен., розм. той, хто захищає, обороняє кого-небудь. захисник, оборонець, заступник.