Автономія — Тлумачний словник української мови

Автономія, ї, ж.

1. право самостійно вирішувати справи внутрішнього законодавства, управління у межах, передбачених конституцією.

Самоврядування.

2. частина території держави, яка має автономний статус.

Автономний, Автономіст, Автономістський, Автономність.