Авангард — Тлумачний словник української мови

Авангард, у, ч.

1. Частина війська або флоту, що рухається попереду основних військових сил.

2. Перен. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи або суспільства в цілому.

Авангардний.

3. Сукупність строкатих і розмаїтих новаторських бунтарських рухів і напрямів у художній культурі XX ст.

Авангардизм, Авангардист, Авангардистський.